Лінгвістичну основу формування комунікативної компетентності учнів становлять знання поняття тексту, його типів, основних ознак, до яких відносять інформаційність, цілісність, зв’язність, завершеність, лінійність. Чинна програма з рідної мови передбачає вивчення теоретичних основ тексту, необхідних для формування текстотворчих умінь учні основної школи. У сучасних умовах розвиток комунікативної компетентності учнів, формування комунікативних умінь має починатися із вивчення лінгвістичної теорії (функціонування мовних одиниць, характеристика тексту, його ознак, частин, з’ясування умов ситуації спілкування), через спостереження й аналіз функціюванням мовних категорій у конкретних текстах (дискурсах) і до створення власних висловлювань з урахуванням усіх особливостей комунікативної ситуації (спочатку мовленнєвих актів, пізніше мовленнєвих жанрів і потім дискурсів – самостійних реалізованих текстів).

        Навряд чи існує в лінгвістиці таке нечітко й неоднозначно визначене явище, як сленг. Список літературних джерел з питань сленгу, починаючи з середини XVIII століття й до наших часів, сягає понад тисячу робіт.

         Усю літературу зі сленгу можна умовно класифікувати за такою тематикою, що співвідноситься з існуючою науковою проблематикою в галузі сленгу: етимологія сленгу; визначення сленгу; склад сленгу; види сленгу; проблема розмежування сленгу з іншими типами нелітературного мовлення; засоби творення й джерела поповнення сленгу; переклад сленгу.

Рецепція мови як системного явища. Необхідність уточнення поняття «система» з урахуванням особливостей природної мови шляхом деталізації основних системних відношень мови: «суб’єкт-об’єкт» та «форма-зміст». Визначення поняття «система» як тріади: «Структура – Субстанція – Суб’єкт» з експлікацією відповідних внутрішньосистемних зв’язків та його застосування до мовних об’єктів.

На сучасному етапі лексикографія набула особливого напрямку розвитку. Комп’ютерні технології надають нові можливості обробки лексикографічної інформації, у тому числі представленої у форматі лексикографічних баз даних. Наявні паперові фундаментальні словники не відповідають сучасним потребам суспільства: робота з ними є дуже громіздкою та неефективною, деякі видання стають уже раритетними, крім того, «зміст таких словників не відповідає концептуальним засадам сучасних українських реалій» [3, 6]. Це зумовлює модифікацію словників у комп’ютерні лексикографічні системи. Прикладом такої системи є створена в Українському мовно-інформаційному фонді Національної академії наук України на базі Віртуальної лексикографічної лабораторії (далі ВЛЛ) Етимологічна лексикографічна система (далі ЕЛС), розроблена для підтримки комп’ютерної версії Етимологічного словника сучасної української мови (далі ЕСУМ) (http://lcorp.ulif.org.ua/vll/). Зазначимо, що в історії української комп’ютерної лексикографії це перша і поки що єдина цифрова репрезентація етимологічного словника.

                Мотиваційні відношення все частіше перебувають у полі зору лінгвістів. Наука, що вивчає мотивацію – мотивологія (термін мотивологія увів М.М.Гінатулін [3]), відносно молода. Перші мотивологічні праці з’явилися на початку 70-х років ХХ ст., хоч окремі її поняття висвітлювалися ще в античні часи (“ідея імені”, “ідея образу” у філософії Платона). Вільгельм Гумбольдт та Олександр Потебня запропонували поняття внутрішньої форми слова, яке, зазнавши різних філософських та лінгвістичних інтерпретацій, стало одним з основних понять мотивології. [9, с. 163].

У сфері вивчення фразеології як унікального, своєрідного пласту мови на сучасному етапі розвитку лінгвістики спостерігається розвиток нових напрямів дослідження, спрямованих на вивчення ФО як повноправних, специфічних мовних одиниць, що характеризуються двоплановістю, тобто наявністю компонентного значення та визначеними моделями його вираження. Проблемами дослідження семантики ФО займалися, зокрема, такі українські та зарубіжні вчені: В.М. Білоноженко, В.Д. Ужченко, Д.В. Ужченко, Л.Г. Скрипник, Я.А. Баран, А.М. Емірова, В.М. Телія, О.В. Кунін, В.П. Жуков, Д.О. Добровольский, А.М. Баранов, С. Скорупка, А. Пайдзінська та ін.

На сьогоднішній день існує величезна кількість термінологічних словників різного типу із різних галузей людських зацікавлень, представлених на різних мовах. Дані продукти потрібно представляти таким чином, щоб користувачеві було зручно їх використовувати, переносити та отримувати знання. На наш погляд, представлення термінологічних словників в електронному вигляді надасть користувачеві ряд переваг та значно розширить можливості лексикографічної роботи в цілому. Процедура представлення словника в електронному вигляді складна та потребує виконання ряду етапів, серед яких важливе місце відводиться питанню знаходження та виділення елементів структури словника, тобто, поняттю параметризації.

Основну частину електронних видань, як і друкованих видань, складає текстовий матеріал. Текстовий матеріал електронних видань може готуватися в текстових редакторах або програмних пакетах верстки і оформлятися відповідно до вимог, які ставляться до друкованих видань. В електронних виданнях сприйняття текстової інформації здійснюється на основі представлення будь-якого видання на екрані монітора або спеціального електронного пристрою. Оскільки такі видання можуть готуватися в різному програмному середовищі, то для відтворення електронного документа необхідне саме це середовище, або інше, але програмно й інформаційно сумісне з ним.

Розвиток інформаційного суспільства призводить до інтенсивного взаємопроникнення предметних мов, їх дифузії в поле загальномовних явищ. Сучасні наука і технологія розвиваються переважно за рахунок інформаційного обміну. Тому необхідність створення багатомовних терміносистем постійно збільшується. Особливо актуальною ця задача є для мов, терміносистеми яких тільки формуються, у тому числі і для української.

Основываясь на методах корпусной лингвистики и используя Украинский национальный лингвистический корпус, была сделана попытка разработки автоматизированного программного комплекса для проведения лингвистических экспериментов над украиноязычными текстами. Основной целью таких экспериментов является исследование лингвистических свойств разных типов коллокаций. С этой целью были разработаны формальные структуры представления грамматической, синтаксической, статистической информации, а также метаинформации, относящейся к обработанной выборке.