Аліна Левицька
СУЧАСНИЙ АМЕРИКАНСЬКИЙ СЛЕНГ ЯК ПРОБЛЕМА ПЕРЕКЛАДУ
Навряд чи існує в лінгвістиці таке нечітко й неоднозначно визначене явище, як сленг. Список літературних джерел з питань сленгу, починаючи з середини XVIII століття й до наших часів, сягає понад тисячу робіт.
Усю літературу зі сленгу можна умовно класифікувати за такою тематикою, що співвідноситься з існуючою науковою проблематикою в галузі сленгу: етимологія сленгу; визначення сленгу; склад сленгу; види сленгу; проблема розмежування сленгу з іншими типами нелітературного мовлення; засоби творення й джерела поповнення сленгу; переклад сленгу.
Можна констатувати, що єдиного підходу в лінгвістиці стосовно визначення поняття “сленг” не існує. Погляди лінгвістів щодо питання “сленгу” можна узагальнити так:
Сленг - це нелітературна (інтердіалектна, напівдіалектна, неформальна, субстандартна, професійна) мова.
Сленг - це фамільярний стиль мови у спеціальній галузі.
Сленг - це розмовний варіант професійного мовлення; жаргон.
Сленг - це групова говірка.
Сленг - це лексичний шар/пласт розмовного мовлення.
Сленг - це варіант лексичних норм.
Сленг - це нелітературна/субстандартна емоційно-забарвлена лексика.
JI.C. Бурдін виділяє в лексиці американського сленгу шість лексичних шарів: слова й висловлювання з яскраво вираженим фамільярно-розмовним забарвленням; слова й висловлювання, запозичені з різних жаргонів; простонародні слова й висловлювання; слова й висловлювання вульгарного характеру; запозичення з жаргону злочинного світу; діалектизми й провінціалізми.
Перший шар, в свою чергу, поділяється на такі групи слів: різноманітні скорочення: hubby (husband), to keep bach — вести холостяцьке життя, coke, frig (refrigirator); виклик, вигук: yep-yes; поре; boy; Yee; нові синоніми добре відомих слів; модні слова й висловлювання; іменні слова й висловлювання [2].
Другий шар американського сленгу становить група слів та висловів, що проникли з різних жаргонів: студентського, спортивного, біржового, військового, морського тощо.
Третій шар утворюють простонародні слова й висловлювання. Американський варіант англійської мови більш уніфікований. Форми неграмотного мовлення автор також заносить до просторіччя.
Четвертий шар американського сленгу включає слова й сполучення, що несуть у собі відтінок непристойності, грубості, так званий “low slang”. До цієї групи американського сленгу JI.C. Бурдін відносить клички різних національностей: тіск - ірландець; к'писк - канадець; dinge, shine, nigger, coon, jig - чорномазий; krauts - (капусники) німці; greaser - мешканець Південної Америки; dago - іспанець, португалець; wop – італієць тощо [2, 67-69].
П’ятий пласт американського сленгу формується з жаргонів злочинного світу, в основному злодіїв і гангстерів. Під жаргоном злочинного світу автор має на увазі злодійський арго [2].
Стосовно “невеликої групи діалектизмів і провінціалізмів”, що становлять шостий шар американського сленгу, автор зауважує таке: “До цієї групи ми відносимо ті слова й звороти, що існують в мові американців, які живуть в районі іноземних поселень”: patio – подвір’я, tamales (ісп.) - їжа з кукурудзи, to go loco (ісп.) – збожеволіти; to kite – літати; amigo (ісп.) - друг.
Не менш суперечливим є питання класифікації та поділу сленгу на види.
Г.О. Судзіловський, мабуть першим серед російських германістів, запропонував розділити сленг на дві групи: 1) загальновживану і загальновідому лексику різного походження, яка має широку сферу вживання; 2) лексику, що вживається в більш-менш вузькій сфері і пов’язану з різними соціальними групами [3, 10].
Крім поділу сленгу на загальний та спеціальний, виділяють численні різновиди сленгу: військовий сленг, медичний сленг, молодіжний сленг [4], сленг рок-музикантів і студентів [5], сленг моряків і художників. І.В. Арнольд виділяє у спеціальному слензі сленг підлітків, університетський, шкільний сленг, футбольний сленг тощо [1].
Ми разом з авторами Нової Енциклопедії Британіка вважаємо, що сленг є “живою” і “своєрідною” категорією, яка “явно існує в мовній свідомості англійців і американців як щось єдине”.
У перекладача можуть виникнути труднощі у розумінні значення окремих слів і виразів сленгу, головним чином, у зв’язку з недостатньо зрозумілою або прихованою вмотивованістю багатьох лексико-фразеологічних одиниць.
Огляд літератури, пов’язаної з науковою тематикою в галузі сленгу, дає підстави зробити висновок, що проблема перекладу сленгу розкрито частково й вимагає окремого дослідження.
Список використаних джерел
- Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике: Уч. пособие. – М.: Высш. шк., 1991. – 140 с.
- Бурдин Л.С. Словарная помета «slang» и её толкование в современной англистике // Вопросы лингвистики и методики преподавания иностранных языков. – М., 1968. – С. 67-69.
- Судзиловский Г.А. К вопросу о «сленге» в английской военной лексике. (Специфическая часть эмоциональноокрашенного слоя английской военной лексики.): Автореф. дис. … канд. филол. наук. – Калинин, 1954. – С. 10-11.
- Український молодіжний сленг сьогодні / Ю. Мосенкіс (ред. та післямова), С. Пиркало (уклад.). – К.: Мова та історія, 1999. – 87 с.
- Шовгун Н.О. Формування українського сленгу в мовленнєвій діяльності малих соціальних груп: Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 / Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2000. – 16 с.
- The New Encyclopedia Britannica. - 15th Edition. – Vol. 10. – Micropaedia. - Encyclopedia Britannica Inc., 1994. – P. 871.
|