Юлія Ющишена,

м. Київ

ІНТЕРФЕЙС ЛІНГВІСТА ДЛЯ РОБОТИ З КОМП’ЮТЕРНИМ ЕТИМОЛОГІЧНИМ СЛОВНИКОМ

На сучасному етапі лексикографія набула особливого напрямку розвитку. Комп’ютерні технології надають нові можливості обробки лексикографічної інформації, у тому числі представленої у форматі лексикографічних баз даних. Наявні паперові фундаментальні словники не відповідають сучасним потребам суспільства: робота з ними є дуже громіздкою та неефективною, деякі видання стають уже раритетними, крім того, «зміст таких словників не відповідає концептуальним засадам сучасних українських реалій» [3, 6]. Це зумовлює модифікацію словників у комп’ютерні лексикографічні системи. Прикладом такої системи є створена в Українському мовно-інформаційному фонді Національної академії наук України на базі Віртуальної лексикографічної лабораторії (далі ВЛЛ) Етимологічна лексикографічна система (далі ЕЛС), розроблена для підтримки комп’ютерної версії Етимологічного словника сучасної української мови (далі ЕСУМ) (http://lcorp.ulif.org.ua/vll/). Зазначимо, що в історії української комп’ютерної лексикографії це перша і поки що єдина цифрова репрезентація етимологічного словника. До створення цієї системи також спонукала практична необхідність: видання сьомого тому, який має стати багатомовним індексом до ЕСУМ, оскільки побудувати понад 250 мовних індексів (а саме така кількість мов зафіксована у Словнику) у ручному режимі не тільки практично нереально, а й технологічно невиправдано.

Реєстр ЕЛС розподіляється на субреєстри: слова літературного вжитку, діалектні, омонімічні слова та антропоніми, які, використавши функцію вибірки, можна відфільтрувати в діапазони (див. рис. 1.).

Рис. 1 – Головне вікно ЕСУМ

Головне вікно користувача формують стандартні для ВЛЛ операції маніпулювання лексикографічною базою: пошук реєстрового слова за допомогою меню «Вибір», «Додати», «Редагувати», «Вилучити» (або «Вилучити діапазон») «Записати статті» (тобто зберегти), «Перейти до слова», «Повернутися».

Вікно редагування статті (рис. 2) має чітко впорядковану ієрархічну структуру, яка побудована на основі аналізу багатьох статей ЕСУМ. Базовим структурним елементом ЕЛС є етимологічний клас (блок лінійного тексту, де описані певні генетичні зв’язки заголовного слова). Для ЕСУМ етимологічні класи поділяються на такі: клас реєстрового слова, дериватів, слов’янських і мовних відповідників (одиницею останніх є етимон), бібліографічний, посилань.

Вікно редагування етимону (рис. 3) включає в себе етимон (при потребі зазначається номер омоніма та позначка «Діалектне»); мовну ремарку («заст.» ― застаріле або «ст.» ― старе); загальну ремарку (наприклад, граматичну); тлумачення; бібліографію, оригінальний текст.

Рис. 2 — Вікно редагування статті                               Рис. 3 — Вікно редагування елементів статті

У процесі безперервного поповнення бази ЕЛС додаються нові функції для забезпечення якісної та зручної роботи лінгвіста. Останнім оновленням стали функції редагування формату написання та додавання окремих структурних елементів тексту: напівжирний, курсив, розрядка, верхній та нижній індекси, звичайний формат.

Редагування статей та етимонів ЕСУМ зумовлює необхідність постійного додавання нових редакторських функцій ВЛЛ та вдосконалення вже існуючих. Результатом нашої роботи може бути стандартизований сценарій роботи етимолога при дослідженні та побудові етимологічних словників на базі ВЛЛ.

Список використаних джерел

1. Остапова І. В. Етимологічні лексикографічні системи та їх цифрові реалізації [Текст]: автореф. дис. ... канд. техн. наук : 10.02.21 / Остапова Ірина Вадимівна; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. — К., 2011. — 20 с.: рис., табл.
2. Остапова І. В. Організація інтерфейсу користувача друкованих та електронних словників / Ірина Остапова // Друкарство. — 2003. — № 5. — С.  70-72; № 6. — С. 62-64.
3. Широков В. А. Комп'ютерна лексикографія / Володимир Анатолійович Широков. — Київ: Наукова думка, 2011. — 351 с.