Вікторія Чернуха

СЕМАНТИЧНІ НОВОТВОРИ У СІМЕЙНОМУ СПІЛКУВАННІ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ

           Вивчення особливостей мовлення сім’ї як неформальної, первинної і референтної групи людей [2, 80] – одна з актуальних проблем сучасних соціолінгвістики, теорії та практики мовленнєвої діяльності, комунікативної лінгвістики, лінгвістичної прагматики та деяких інших напрямів науки про мову. Мета пропонованої статті – встановлення основних типів переносного вживання слів у домашньому українському побутовому мовленні однієї респондентки – жительки м. Летичева Хмельницької області, польки за національністю Бацевич (Загорської) Болеслави Олександрівни (1922 – 2007), яка формувалась і проявила себе у зрілому віці як неповторна мовна особистість в етнокультурному оточенні українців, поляків, євреїв, а також під впливом російськомовних ЗМІ повоєнного часу. Будучи очевидцем мовлення респондентки в сім’ї, автор статті може стверджувати, що п. Болеслава була в ній мовним лідером з усіма проявами цього соціолінгвістичного і комунікативного поняття (див.: [1; 4]).

        Значна кількість новотворів у мовленні Болеслави Олександрівни була сформована шляхом семантичної деривації. Розглянемо процеси семантичної деривації в сімейному мовленні респондентки детальніше.

Метафоризація

Апендици'т – ‘Вузький закуток приміщення’. Перенесення за схожістю форми значення слова апендицит, яке сприймалось Болеславою Олександрівною як слово апендикс, тобто ‘Червоподібний відросток сліпої кишки людини та деяких тварин’ – СУМ, т. 1, с. 54.

Бари'ло –  ‘Жартівливо, осудливо. Про чоловіка з великим животом’. Переносне від барило – ‘Посудина для рідини (найчастіше з дерева) з двома днищами і опуклими стінками, стягнутими обручами’ – СУМ, т. 1, с. 106.

Борозняки' – ‘Густі шмарклі біло-зеленого кольору, які виповзли з носа (у дитини)’. Перенесення за схожістю форми від значення слова борозняк – ‘Личинка хруща’ – СУМ, т. 1, с. 219.

Варени'ці – ‘Жартівливо, осудливо. Товсті, вульгарно підмальовані губи у жінок’. Переносно від слова варениці – ‘Виготовлений для вареників розкачаний як коржик шматок тіста, який іноді варять і без начинки’ – СУМ, т. 1, с. 291. 

Жо'рна – ‘Жартівливо. Широкий зад у людини, який активно рухається у процесі ходіння’. Перенесення за схожістю форми і рухів від слова жорна – ‘Плескуватий круглий камінь, призначений для лущення і розмелювання зерна та інших дрібних предметів’ – СУМ, т. 2, с. 544.

Кутня'к – 1. ‘Товста домашня тварина з однаково великими частинами тіла, схожа на товсту кутню кишку, наповнену фаршем’. Перенесення за схожістю форми від слова кутняк – ‘Товста кишка’. 2. ‘Товста дитина’.

Ку'цька – ‘Жартівливо. Низька, товста жінка з короткими повними ногами, які нагадують свинячі’. Перенесення за схожістю від діалектної назви свині – куцька. 

Лабора'нти – ‘Жартівливо. Комарі’. Перенесення значення за схожістю виконуваної функції ‘брати кров (на аналізи)’. 

Мако'тра – ‘Жартівливо. Пуста нерозумна голова’. Перенесення за схожістю форми від слова макітра із спотворенням фонетичної форми за зразком російської мови.

Медого'нка – ‘Жартівливо. 1. Туалет. 2. Процес викачування нечистот із туалету’. Переносне значення слова медогонка ‘Машина для відкачування меду із стільників’ – СУМ, т.4, с. 665.

Мо'псік – ‘Жартівливо. Про людину з худим хворобливо змарнілим обляччям’. Перен. від мопс – ‘Порода кімнатних собак із великою головою, тупою мордою та гладкою блискучою шерстю’ – СУМ, т.4, с. 799. Перенесення значення за схожістю, поєднане з протилежним переосмисленням ознак.

Морж – ‘Жартівливо. Про чоловіка з довгими обвислими, як у моржа, вусами’. Перенесення за схожістю ознак.

Піддува'ло – ‘Жартівливо. Задній прохід у людини’. Переносне вживання значення слова піддувало – ‘Отвір під топкою, через який проходить повітря, підсилюючи тягу під час горіння’ – СУМ, т. 6, с. 425.

Поліндви'ця – ‘Жартівливо. Великі сідниці людини, які кидаються у вічі іншим’. Українізована вимова польського слова  polędwica ‘М’ясо задньої частини тварин; печеня з цього м’яса’ (MSJP, s. 594). Переносне вживання за схожістю форми.

Сі'дало – ‘Будь-який предмет, місце на якому можна сісти’. Переносне вживання слова сідало в значенні – ‘Перекладина, жердина у пташнику чи клітці, на яку сідають на ніч кури або індики’ – СУМ, т. 9, с. 212. У СУМ відзначене у переносному значенні: ‘2. Місце або предмет, на якому сидять, на які сідають; сидіння’ – Там само.

Ско'блики – ‘Різновид макаронів, що мають форму дужок’. Перенесення значення за схожістю форми слова скобель – ‘Металева дужка з гострими кінцями, що забивається в двері, кришку і т.п. для навішування замка’ – СУМ, т.10, с. 288. Утворене за допомогою суфікса -ик.

 Стрі'ха – ‘Жартівливо, з негативною оцінкою. Неохайна зачіска, коли жорстке пряме волосся стирчить у різні боки’. Переносне вживання за схожістю слова стріха – ‘Нижній край солом’яної покрівлі, який звисає над стіною’ – СУМ, т. 9, с. 781.

Суха'рики – ‘Жартівливо. Про давно не прані, просякнуті потом шкарпетки, які висохли і стали цупкими’. Перенесення значення за схожістю фізичного стану; сухарики – тверді й хрусткі вироби з тіста.

Трон – ‘Жартівливо. Унітаз’. Метафоричне уживання значення слова трон ‘Багато оздоблене крісло на спеціальному підвищенні – місце монарха під час урочистих церемоній у палаці’ – СУМ, т. 10, с. 282. Переносне вживання за схожістю виконуваної функції – ‘те, на що можна сідати’.

Хабо'ття – 1. ‘Відрізані чи обірвані, непотрібні для вживання, продовгастої форми частини буряка, картоплі, квасолі тощо’. Метафора за схожістю оцінки у значенні слова хабоття – ‘Старі речі домашнього вжитку; мотлох, дрантя’ – СУМ, т. 11, с. 7. 2. ‘Складники неякісного чаю, які спливли у чашці після заливання кип’ятком. З негативною оцінкою’. Переносне вживання за схожістю оцінки у значенні слова хабоття.

Ви'нюхати – ‘Осудливо. Довідатись про щось потаємне, без відома того, кого це стосується’. Перенесення значення слова винюхати. Див. у схожому значенні в: СУМ, т. 1, с. 444.

Газува'ти  – ‘Жартівливо. Пускати гази, псувати повітря; пукати’. Перенесення значення за схожістю дії та її сприйняття.  

Де'рти  – ‘Осудливо. Про голосний, не в лад спів; голосний спів часто нетверезих людей; горлати’. Див. у схожому значенні слово дерти – СУМ, т. 2, с. 253.   

Забόвтати – ‘Жартівливо. Приспати дитину, довго колишучи її в колисці (бόвтаючи)’. Див. вище тлумачення слова бόвтати.

Ква'ситися – ‘Осудливо. Купаючись, занадто довго перебувати в воді (найчастіше про дітей)’. Перенесення значення слова кваситися ‘Ставати кислим; киснути’ – СУМ, т. 4, с. 131 шляхом переосмислення пресупозитивної ознаки ‘в результаті довгого перебування в певній рідині, яка сквашує продукт’.

Ковба'сити – ‘Жартівливо. Насуплювати, нахмурити (брови, обличчя)’. Переосмислення значення слова ковбаса.

Крути'тися – ‘Очікуючи когось, далеко не відходити від певного місця; походжати, очікуючи когось на конкретному місці’. Перенесення значення за схожістю руху.

Мо'кнути – ‘Осудливо. Довго перебувати в пивному закладі, вживаючи значну кількість спиртного’. Перенесення значення за схожістю процесу і результату дієслова мокнути – ‘Лежати у воді або в якій-небудь іншій рідині для набуття певних властивостей’ – СУМ, т. 4, с. 781. (Див. Кваситися).

Набурмо'ситися – ‘Захмаритися, передвіщаючи дощ (про небо)’. Перенесення за схожістю зовнішнього вигляду значення слова набурмоситися – ‘Те саме, що насупитися’ – СУМ, т. 5, с. 22; насупитися – ‘Робитися хмурим, темним’ – СУМ, т.5, с. 209.

Нахлю'патись – ‘Наїстися (про свиней)’. Перенесення за схожістю продукованих звуків від значення нахлюпувати(сь) – ‘Хлюпаючи, набризкувати’ – СУМ, т. 5, с. 228. У самому значенні цього слова є імпліцитна дієслівна метонімія ‘хлюпаючи, вбирати  в себе рідину’. 

Осія'ти – ‘Раптово виявитись на якомусь неочікуваному місці’.  Можна вважати метафоричним омонімом до слова осіяти в значенні ‘Освітити іскристим світлом; осяяти’ – СУМ, т. 5, с. 766.

Підкрути'ти – ‘Жартівливо, осудливо. Зіпсути повітря; насмердіти, напукати’. Переосмислення значення дієслова підкручувати –  ‘Крутячи пристрій, регулювати дію чого-небудь’ – СУМ, т. 5, с. 445.

Поро'ти – ‘Жартівливо (як правило, про дітей). Випорожнюватися; звільнятися від калу’. Перенесення значення дієслова пороти – ‘Розшивати, розривати шви’ – СУМ, т. 6, с. 284.

Семафо'рити – ‘Жартівливо. Тягнути (про рух повітря), дути з вікон, дверей, щілин тощо’. Перенесення значення слова семафорити ‘Подавати сигнали семафором’ – СУМ, т. 9, с. 121.

Труби'ти ‘Жартівливо. Їсти все підряд; поїдати’. Переосмислення значення слова трубити ‘Гризти що-небудь, поїдаючи, подрібнюючи або псуючи (про гризунів’ – СУМ, т. 10, с. 290.

Ця'пнути – ‘Жартівливо. Випити трохи спиртного (як правило вина)’. Перенесення значення дієслова цяпати – ‘Крапати’ за схожістю дії. Можливий також уплив форми російського дієслова тяпать, тяпнуть із значенням ‘випити’.

Шкрабну'ти – ‘Сильно вдарити (про морози)’. Перенесення значення за схожістю впливу на людину.

Переінтеграція сем у структурі значення

Би'рка – ‘Осудливо. Про брудну жінку неохайно, вульгарно, без смаку одягнену’. Переносно від ‘бирка^1.2. лайл. Про нікчемну погану жінку’ – СУМ, т.1, с. 166. Переінтеграція сем в аспекті загального звуження значення. 

Засмо'ктаний – ‘Про худу хворобливого вигляду, змарнілу людину, що не слідкує за своєю зовнішністю’. Див. схоже вживання: СУМ, т.3, с. 319. Переінтеграція сем.

Опе'цько – ‘Жартівливо. Про вгодовану, невеликого зросту, добре фізично збиту людину’. Див. схоже: опецьок – ‘Невелика ростом, товста, незграбна людина’ – СУМ, т. 5, с. 708. Незначна переінтеграція сем.   

Сину'ля – ‘Лагідне звертання до доньки’. Переінтеграція семи ‘стать’, результатом якої стало, фактично, утворення енантіосемії.

Коро'бка – ‘Невелика шкатулка’. Від слова коробка – ‘Невелике вмістилище різної форми з картону, пластмаси, фанери тощо, звичайно з кришкою’ – СУМ, т. 4, с. 294. Незначна переінтеграція семного наповнення слова в бік його звуження. 

Розширення значень лексем

Куропа'тка – ‘Про всі види курей’. Можливо з опертям на рос. куропатка – ‘Дикая птица отряда куриных’ – МАС, т. 2, с. 153).  

Ка'пці – ‘Усі без винятку типи взуття’. Від значення слова капці – ‘Легкі туфлі, переважно для хати’ – СУМ, т. 4, с. 98.

Санти'метр – ‘Півтораметрової довжини стрічка, яка намотувалась на спеціальний стрижень і служила для вимірювання потрібних розмірів тканини для пошиття одягу, а також вимірювання розмірів тіла клієнток’.

Бу'бки – ‘Будь-які невеликі ягоди і фрукти (суниці, полуниці, смородина, вишня тощо’. 

Ту'ркати – ‘У випадку свербіння вуха зсередини дути у вухо, творячи при цьому „туркотливі” звуки’. Від значення слова туркати – ‘Видавати своєрідні переливчаті звуки (про голуба, горлицю; воркувати’ – СУМ, т. 10, с. 326.

Звуження значень лексем

Бурми'ло – ‘Негативно. Насуплений, незадоволений чимось чоловік’. Утворене від значення слова бурмило ‘Про неповоротку людину; тюхтій, вайло’ – СУМ, т. 1, с. 260.

Мачу'ла – ‘Осудливо. Про вайлувату, безхарактерну, непривабливу жінку’. Від значення слова мачула – ‘перен. Про вайлувату безхарактерну людину’ – СУМ, т. 4, с. 656. 

Наде'рти – ‘Натерти картоплю на тертку з метою приготування дерунів’. Перенесення зі звуженням значення надерти – ‘Подрібнювати очищене від лушпиння зерно на крупу’ – СУМ, т. 5, с. 67.

Шурну'ти – ‘Швидко полетіти (про мух)’. Звуження об’єктного застосування значення дієслова шурнути – ‘Метнутись, кинутися бігти // Утекти’ – СУМ, т. 11, с. 566.

Метонімізація

Жі'тєлі – Фонетично спотворений русизм. ‘Жартівливо. Хробаки у фруктах і овочах’. Перенесення за місцем перебування.

Сі'ни – 1.‘Власне сіни; 2. ‘Коридор’. У випадку (2) – метонімічне розширення значення слова сіни. Можливе пояснення: у будинку, в якому проживала респондентка значну частину свідомого життя, коридор був вузьким, темним і сполучувався власне із сіньми. 

Хита'тися – ‘Жартівливо. Про свою ходу, оскільки респондентка була інвалідом і все життя кульгала на ногу’. Перенесення значення слова хитатися ‘Рухатися, коливаючись з боку на бік, вперед і назад або згори вниз’ – СУМ, т. 11, с. 63 – і утворення значення ‘Ходити, кульгаючи, а тому і хитаючись’.  

Ця'пати – ‘Падаючи, продукувати звуки, що нагадують „цяп”; крапати (про дощ)’. Див. схоже значення: СУМ, т. 11, с. 255.

         Отже, найбільш активний спосіб творення семантичних неологізмів – перенесення іменувань (у широкому сенсі слова) за схожістю, тобто метафоризація. Достатньо активні – розширення і звуження значень, переінтеграція сем. Найменш частотний спосіб творення семантичних неологізмів – перенесення за суміжністю, тобто метонімізація. У низці випадків спостерігається суміщення семантичного і морфологічного способів словотвору. Семантична неологізація виявлялась, перш за все, у сфері тематичних груп слів на позначення людей, назв частин тіла людей і тварин та їх оцінку, назв тварин, предметів побуту, одежі та взуття, житла, господарських приміщень, тілесних виділень, харчових продуктів, дій, процесів, станів та їх оцінки.

Список використаних джерел

         1. Бацевич Флорій, Чернуха Вікторія. Функції запозичень у сімейному спілкуванні україномовної особистості // Мова і суспільство. – Вип.. 4. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. – С. 167-173.

        2. Крысин Л.П. О речевом поведении человека в малых социальных общностях (постановка вопроса) // Язык и личность. – М.: Наука, 1989. – С. 78-86.

         3. Словник української мови: в 11-ти т. / [редкол.: І.К.Білодід (головний редактор) та ін.]. Київ, 1970–1980 (у тексті СУМ).

        4. Чернуха В. Етнічне середовище і екзотична лексика в сімейному спілкуванні мовної особистості // Актуальні проблеми прикладної лінгвістики: Матеріали Міжнародної інтернет-конференції. Умань 18 – 19 квітня 2013 р. Умань, 2013. С. 94–99.