Наталія Савчук,

м. Умань

ТИПИ МОТИВАЦІЙНИХ ВІДНОШЕНЬ В УКРАЇНСЬКОМУ ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ

             Останнім часом у мовознавстві посилюється увага до вивчення мотиваційних процесів у лексиці. Можна говорити про виокремлення лінгвістичної галузі – мотивології, яка досліджує лексико-семантичне явище мотивації слів, сутність якого складають мотиваційні відношення лексичних одиниць, що охоплює мотивовані і немотивовані слова мови.

             Важливим аспектом опису мотиваційних відношень у лексиці є аналіз актуалізації мотиваційно зв’язаних слів у тексті (дискурсі). Мотиваційно зв’язаними словами називаємо слова, які перебувають у відношеннях лексичної чи структурної мотивації і функціонують у межах речення (суміжних речень). [1: 385]. Актуалізація мотиваційних відношень може бути повною (у межах одного тексту актуалізуються відношення як лексичної, так і структурної мотивації), або неповною (у межах одного тексту актуалізуються відношення або лексичної, або структурної мотивації). Існують такі моделі мотиваційно зв’язаних слів (мотиваційних блоків):

1. Лексична мотивованість:
   • спільнокореневі слова (твірне і похідне слово): “З розчинених навстіж дверей тягло теплом, випарами землі, шуміло дощем і гриміло громами – настало літо …” [Голота Любов. Епізодична  пам’ять: Роман. – К.: Факт, 2007. – С. 22];
   • спільнокореневі слова, але не дериваційні ланцюжки: “Пересохлі губи і гортань намагалися виштовхнути запах озону, пересохлої землі і того особливого степового вітру , що несе в собі сім’я народження і смерті, сім’я жертвенності і жертовності сільського життя, без якого ти не степовик, а перекотиполе…” [Там само, с.281].
2. Структурна мотивованість
   • одноструктурні слова: “А може, суховій мав ще досить клопоту біля хати, не поспішав обчухрувати молоденьке листя, хоча і торсав ним щодня аж доки, на Спаса, не вивернув срібним сподом догори, аби воно зазолотіло, запрозоріло у жовтні, зриваючися за вітрами услід.”[Там само, с.9]

          У тексті мотиваційно зв’язані слова виконують комунікативні (апелятивну, заголовкову, інформативну, класифікаційну, системотвірну, метамовну та ін.) та ексспресивно-емоційні (гомеологія, гомеоптон, акромонограма, алітерація, анафора, антитеза, дисонанс, каламбур) та інші функції.

          Мотиваційно зв’язані слова досліджують у різних функціональних сферах (діалектне мовлення, публіцистика, художній стиль та ін.). Цій проблемі приділено увагу у працях російських лінгвістів О.Й. Блінової, М.Д.Голєва, Л.В.Дубіної, О.В.Найден, В.Г.Наумова, М.Н.Янценецької та ін. В українському мовознавсті у межах теорії мотивації таких досліджень немає (у деяких розвідках мотиваційно  зв’язані слова розглядаються, але під іншим кутом зору  (М.І.Голянич (внутрішня форма слова і художній текст) [2] , О.О.Селіванова  (когнітивна ономасіологія) [3] та ін.).

       Українська художня література ХХІ ст. (і проза, і поезія) фіксує динамічні процеси у мовленні,  що потребує спеціального лінгвістичного аналізу, зокрема в аспекті теорії мотивації. Беззаперечно, що художній дискурс має специфіку в аспекті реалізації мотиваційних відношень. Беззаперечним є також динамічний характер актуалізації мотиваційних відношень у дискурсі, зокрема художньому. Динаміку вбачаємо насамперед в можливості самореалізації мовних одиниць (комунікативні функції мотиваційно зв’язаних слів) та інтенсивності вияву стилетвірного потенціалу мотиваційно зв’язаних слів (експресивно-емоційні функції) саме  у художньому дискурсі.

Список використаних джерел

1. Блинова О.И. Мотивология и еѐ аспекты. – 2-е изд., стереотип. – Томск: Изд-во Том. ун-та, 2007. – 394с.
2.  Голянич М.І. Внутрішня форма слова і художній текст. – Монографія. – Івано-Франківськ: “Плай”, 1997. – 178 с.
3.  Селіванова О.О. Складне слово: мовні моделі світу (основи зіставної композитології російської та української мов) / Селіванова О.О. – Черкаси : Підрозділ операт полігр. ЧеркасЦНТЕІ, 1996. – 297 с.

Джерело фактичного матеріалу (з умовним скороченням)

1. Голота, Епізодична…- Голота Любов. Епізодична пам’ять: Роман. – К.6 Факт, 2007. – 288с.