ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ТА ЛІНГВОКУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ІЗ КОМПОНЕНТОМ-ОНІМОМ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Культурну інформацію, закодовану в мовних знаках, особливо яскраво представляє фразеологічна семантика, якій відведено особливе місце у формуванні мовної картини світу.

Внутрішній світ та досвід людини відображаються в семіотичних системах мови, традиціях, звичаях, віруваннях, загальноприйнятих нормах моралі. Культуру варто розглядати як семіотичну систему, що утворилася внаслідок синтезу знаків і смислів. Знаки є відображенням запозичення інформації з об’єктивної дійсності, внутрішнього та зовнішнього світу людини. Різні комбінації знаків об’єднуються в унікальні культурні коди, що віддзеркалюють картину світу, того чи іншого, як правило, географічно локалізованого соціуму [2, c. 15–16].

У різних мовах можна простежити паралельні фіксовані вирази та констатувати універсальність певних людських ситуацій. Культурні константи відрізняються лише метафорами, що їх характеризують. Справжнє культурне значення має не лексема чи метафора, що використовується, а ситуація, задля якої було розроблено скорочений спосіб позначення. Оскільки культури, як правило, локалізовані, то й фразеологізми часто не використовують поза локальним контекстом [3, с. 142]. Це твердження також стосується фразеологізмів із власними назвами.

Метафоричне використання власних назв відображає культурну специфіку, що стає очевидним при порівнянні англійських та українських ономастичних фразеологізмів. Культурно-специфічні фразеологічні одиниці створюють проблеми при перекладі, коли людина, що недостатньою мірою володіє тією чи іншою мовою, намагається їх зрозуміти або перекласти. Щоб встановити, що таке культурна універсалія, а що – культурна специфіка, необхідно дослідити походження фразеологічних одиниць, зокрема тих, що містять ономастичний компонент. Етимологія такого фразеологізму переважно пояснюється за допомогою походження власної назви, яка може бути запозиченою з різних джерел, починаючи від англійських чи українських традиційних імен і закінчуючи іменами з Біблії чи інших літературних джерел, міфології та історії [3, с. 142].

Культурні константи найчастіше зустрічаються у фразеологічних одиницях, конотації онімів яких мають міжнародний характер, що пояснюється їхнім походженням або з міфології, або з історії, наприклад: Achilles' heel «Ахіллесова п’ята», Gordian knot «Гордіїв вузол», Pandora's box «скриня Пандори», a doubting Thomas «Фома (Хома) невіруючий». Усі ці вирази лексично ідентичні в кількох мовах, що пояснюється значним впливом спільної Європейської мовної та культурної спадщини на англійську та українську мову.

З іншого боку, фразеологічні одиниці, що складаються із загальноприйнятих англійських назв, не мають відповідників в українській мові і навпаки, що створює проблеми у міжмовному контакті. Кожна лінгвістична культура збагачена великою кількістю власних назв, серед яких наявні назви адміністративно-територіальних одиниць, географічних місцевостей, прізвищ, імен та прізвиськ. Проте не кожна власна назва знаходить віддзеркалення у фразеологізмах. Іноді навіть носієві мови складно зорієнтуватися в ономастиконі та, відповідно, зрозуміти суть крилатого вислову [1, с. 33–34].

Досліджуючи таку складову власних назв, як антропонім, С. О. Гурбанська звертає увагу на такі джерела походження імен, прізвищ та прізвиськ у складі англійських фразеологізмів, як: Біблія, історія, міфологія, фольклор, література, культура, побут, традиція [2, c. 15–16]. Крізь призму власної типології кодів культури О. М. Галинська виділяє такі джерела виникнення фразем: історико-суспільні, релігійно-обрядові джерела, традиції, забобони, біблійні джерела, міфи й легенди, фольклорні та літературні джерела.

Враховуючи існуючі класифікації фразеологізмів із компонентом-власною назвою, можна виокремити три найбільші групи цих одиниць. До першої групи належатимуть фразеологізми з антропонімічним компонентом – тобто назвами людей, до яких належать імена, прізвища та прізвиська, а також псевдоніми. До другої – крилаті вислови з компонентом-міфонімом – назвами персонажів творів (казок, переказів, міфів). Серед міфонімів можна виділити власне міфоніми (похідні з міфології), бібліоніми (Біблійні імена) та імена вигаданих персонажів (казкових героїв). Третя група включатиме фразеологізми з топонімами – тобто географічними назвами, серед яких найменування історичних місцевостей: міст, країн, областей, сіл, вулиць, океанів, морів, річок, озер, гір, вулканів тощо.

Яскравим прикладом фразеологізму з компонентом-антропонімом в англійській мові є any Tom, Dick, and Harry «абихто, будь-хто», що дослівно перекладається на українську мову як «будь-який Том, Дік чи Гаррі». Семантична особливість цього фразеологізму полягає в тому, що для англо-американської мовної сім’ї згадані імена були найчастіше вживаними протягом кількох століть, відповідно, значення ідіоми є цілком логічним. Однак для людини, що не є носієм мови, відсутня очевидність такого значення, внаслідок чого можуть виникнути проблема при міжкультурній комунікації.

Прикладом ідіоми з компонентом-міфонімом можє бути Achilles' heel «Ахіллесова п’ята», що бере коріння з грецької міфології та означає слабкість чи вразливість, що здатна зруйнувати будь-що вщент. У грецькій міфології могутнього та непереможного Ахіллеса вбила стріла, скерована в пʼяту – єдине слабке місце героя.

Відомим фразеологізмом біблійного походження є a doubting Thomas «Фома (Хома) невіруючий». Святе письмо містить детальний опис сумніву Фоми у воскресінні Ісуса після його смерті: так, Фома не повірив іншим апостолам, перед якими Ісус з’явився вперше, однак при другій появі Фома вже був присутній та переконався у невиправданості свого сумніву.

Похідним від однойменної казки про Попелюшку є модифікований фразеологізм а Cinderella story «історія Попелюшки» – дівчини, якій попри всі негаразди та складну долю вдалося досягти успіху та реалізуватися.

У маловідомому крилатому вислові з компонентом-топонімом talk Billingsgate «сваритися, як базарна баба» Білінзгейт – відомий Лондонський ринок, назва якого утворилася внаслідок поєднання слів billing «рахунки» та gate «ворота». Ринок розташований на місці давніх водних воріт Лондона, що між сучасними Лондонським та Тауерським мостами.

Підбиваючи підсумки, варто зазначити, що фразеологічна семантика – втілення своєрідного коду, що складається із знаків та смислів та формує культурну систему світу. Крилаті вислови можуть бути універсальними (характерними для багатьох культур), а можуть і значною мірою відрізнятися. Культурна семантика якнайкраще досліджується крізь призму мови, традиції, віри та моралі – усе це є невичерпними джерелами для фразеологізмів з власними назвами, серед яких ми виділили три великі групи: крилаті вислови з антропонімічним, міфонімічним та топонімічним компонентом.

Список використаних джерел

1. Гаманюк, В. А., Мішеніна, Т. М. Фразеологізми з ономастичним компонентом як репрезентанти культури (німецько-українські паралелі). Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. 2019. Вип. 20. С. 29–54.

2. Гурбанська С. О. Національно-культурні особливості оказіональних інтертекстуальних стійких висловлювань у художній картині світу. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Лінгвістика. 2019. Вип. 36. С. 14–17.

3. Vrbinc A., Vrbinc M.  Phraseological units with onomastic components: The case of English and Slovene. Revista de Lingüística Teórica y Aplicada. 2014. № 52 (1). P. 133–153.