О.В.Коваленко

Уманський педагогічний університет імені Павла Тичини

ОБРАЗНІСТЬ У МЕТОДИЦІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Образність у культурі педагогічної риторики є однією з її якостей. Більшість вітчизняних та російських учених (В. Ковальов, Л. Новиков, М. Пентилюк, З. Франко, О. Федоров та ін.) відносять до виразників образності передусім тропи (епітети, метафори, порівняння), багатозначні слова, стилістичні фігури. Якщо мовний знак – явище об’єктивне й колективне, то образ обов’язково пов’язують з ідеальним і суб’єктивним. О. Потебня зазначав: «Думка наша за змістом є або образ, або поняття, третього, серединного між тим і тим, немає» [1]. Структурно багатоманітність видів образів фактично зводиться до двох початків – принципу метонімії та принципу метафори; на ідейно-смисловому рівні цим двом структурним принципам відповідають два різновиди художнього узагальнення (метафорі – символ, метонімії – тип). Л. Лінч та Фішер-Арі дослідили використання метафор у викладанні та прийшли до висновку, що метафори є за характером індивідуальними, синкретичними, релевантними та сприятливими для студентів, їх застосування формує кращі відносини,  сприяє цілісному навчання, веде до «пістрявого розуміння» програми [2].

Мотивуючи вивчення іноземних мов англійський методист Джеремі Хармер застосовує метафоричний образ «ангела мотивації» [3]. Він звертається до вражаючої скульптури «Ангела Півночі», щоб образно відтворити процес формування мотивації до навчання. Зовнішня мотивація – це основа пам’ятника. Вчитель виходить на педагогічну сцену-кафедру – фаза вражаючий вплив (affect). Це – ноги, символізуючи спроби вчителя спонукаючи учня зробити свої перші кроки. Третій етап – досягнення (achievement) – співвідносний мотивації успіху. Це  –  тулуб і погруддя «ангела». Четвертий та п’ятий етапи – це ставлення (attitude) та діяльності (activities). Якщо при позитивному ставленні до предмету учні залучені до виконання цікавих для них завдання, то все це окриляє. Це – крила. До речі, у пам’ятника скульптора Antoney Gormley крила велетенські та прямокутні. Шостий завершальний етап створення-будівництва «ангела мотивації» – голова, яка символізує «агента», активного учня-суб’єкта навчання. 

         Ще одна метафору на цю ж тему – це «морквина та палиця». Метафора нагадує нам про відомий в західній культурі малюнок візника, який спонукаючи коня тягнути віз, тримає прив’язану до палиці морквину, що звисає перед конем, та погрожує йому батогом. Цей образ – реалістичний концепт «жорсткої влади», яка застосовує винагороду та покарання, або винагороду чи покарання.

         Автор вже багато років в своїй практиці застосовує та розвиває метафоричне порівняння змісту навчання іноземної мови з будинком, підкріплюючи пояснення детальним малюнком. Фундамент – це мовні знання: лексичні, граматичні, фонетичні, орфографічні (низ фундаменту) та мовні відповідні ним  навички (його верхня частина), чотири стіни – мовленнєві вміння: аудіювання, говоріння, читання, письмо. Пояснюючи послідовність вивчення мов доцільно малювати стрілу зліва направо. Стіни – це серцевинна компетентність. Ми живемо, діємо не у підвалі, а в стінах оселі ”іноземна мова”.  Вище – дах: соціокультурна компетентність, яка застерігає від «культурного шоку». З роками до будинку ми стали додавати димар, що символізує стратегічну компетентність, ”study skills”, психологічну готовність до спілкування. Ми застосовуємо схему нашого «будиночка» при вивченні цілої низки тем. Можна вдало показати відмінність у конструюванні-дізайну змісту навчання мовам, змінюючи «дизайн» будинку, показуючи який елемент домінує чи відсутній у тій чи іншій системі навчання. Наприклад, «будиночок» при старій радянській системи має величезний  фудамент, проте низькі стіни, де читання – едина товста стіна, писемне мовлення – суцільна «діра-провалля», а аудіювання та мовлення (непідготовлене) – «вікно». «Дах» –  безнадіно застарілий, або практично відсутній. Його безпорадно заміняла «залізна завіса», яка швидше забороняла вивчення сучасної культури, фактично десоціалізуючи учнів та студентів в тогочасному світі. Говорячи про ЗНО, порівнюючи його з міжнародними тестовими системами, можна виділити ті елементи, які перевіряються, а які –  ні. Систему інтенсивного короткотривалого вивчення іноземних мов можна відобразити малесеньким будиночком проте з високим стінами, який практично не має фундаменту.

Застосування метафор, ще й доповнених графічними образами, має багато переваг. Студенти ясно розуміють суть явища, швидше та міцніше його запам’ятовують, наочно бачать графічний образ та чують вербальні яскраві порівняння, подумки будують та втілюють свій власний образ, надихаються образністю і готові «летіти» до нових висот-звершень. Сама метафора заслуговує на свій образ. Метафора може бачитися амфорою, яка славить автора-творця, служить нащадкам, має прекрасну форму. Наповнюючи амфору новим вмістом, ми  даємо їй масу практичних застосувань, звертаючись до неї, знаходимо її нові грані та змушуємо їх виблискувати по-новому, зернистість її граніту зберігає віковічне зерно знань, вона має широкий отвір, готовий поділитися чудовим вмістом, але вузьку горловину – важко доступитися; суть-судина, що викликає захоплення та збурює нашу кров бігти по судинам.  

Литература

1. Потебня А.А. Эстетика и поэтика / А.А. Потебня. – М. : Искусство, 1976. – 616 с.
2. L. Lynch Teresa R. Fisher-Ari. Metaphor as pedagogy in teacher education. // Teaching and Teacher Education. – Vol. 66. – August 2017. – P. 193–203.
3. Harmer J. The Practice of English Language Learning. – Pearson Education Limited. – 2007. –  P. 98-104.