Ніна Яценко  

м.Київ

Роль словників Святослава Караванського у

розвитку української лексикографії

    Ім’я Святослава Караванського, мовознавця з української діаспори, добре знане в Україні. Проте його мовознавча і, зокрема лексикографічна, діяльність ще не достатньо вивчена і не осмислена. За останні десятиліття вчений опублікував чимало грунтовних досліджень: «Російсько-український словник складної лексики» (К.: Вид. Центр «Академія», 1992, 2006), «Словник синонімів української мови» (К.: «Кобза», 1993), «Практичний словник синонімів української мови» (К.: «Українська книга», 2000, Львів: БаК, 2008), «Пошук українського слова, або боротьба за національне «я» (К.: Вид. Центр «Академія», 2001), «Словник рим української мови» (Львів: БаК, 2004), «Секрети української мови» (Львів, БАК, 2009, 2012), «Ідіотизми сталінської ярижки у державній мові України» (Львів, БАК, 2016).

Виданий у 2000 році «Практичний словник синонімів української мови» С. Караванського належить до словників пояснювального типу, у яких подається тлумачення заголовного слова – домінанти синонімічного ряду, семантичні і стилістичні характеристики кожного члена синонімічного ряду, вказуються їхні сполучувальні можливості. Академічний двотомник «Словник синонімів української мови» (А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, С. І. Головащук та ін., К.: Наукова думка, 2006) за кількістю поданих синонімічних рядів значно поступається словникові Святослава Караванського. С. Караванський спирається на досить широке розуміння синонімії (з поданням описових словосполучень і речень: бадьористий – який бадьорить; єгипетський – з Єгипту; забувати – не пам’ятати, не думати; здоровий – не хворий; хвороба – інфекція. Тут також не розрізняються значення полісемічних синонімів та подекуди – значення синонімічних рядів (так, ганьбити подано як домінанту відповідного ряду й одночасно як один із синонімів у таких рядах, як-от: ганити, ославляти, плямувати, соромити). Спочатку в словнику подається гніздове слово, перелік після нього утворює синонімічний ряд, наприклад: здоровий – не хворий (органи тіла); не пошкоджений (овоч); міцний, сильний, дужий, високий (хто); чималий, величенький, величезний (розміром); корисний (для тіла). Синоніми у словнику наводяться як окремі слова (як спільнокореневі, так і різнокореневі). Наприклад, слово «екзальтація» і наведений до нього синонімічний ряд – захопленість, збудженість, захват, піднесення, вибух емоцій; емпіричний – практичний, не теоретичний; інсинуація – наклеп, вигадка; інспірувати – надихати, запалювати, збуджувати, окриляти. У словнику подаються іменники-юкстапозити, що позначають близькі або тотожні поняття: смерть-загибель; горе-недоля; сон-дрімота; гомін-спів; правда-віра. Їх вживають у мовленні не лише для того, щоб точніше окреслити те чи інше поняття, а й щоб передати відповідні конотативні смисли, тобто додаткові значення. Це стосується і оказіональних утворень на взір надгроб, обов’язок. Серед авторських неологізмів у словнику є чимало якісних прикметників, більшість із яких – потенційні мовні знаки. Це складні одиниці, утворені шляхом основоскладання, як-от: космозоряний, багатодумний, ясновесний, облуднословий, вільнокрилий. Автор також творить прикметники від дієслів, наприклад: дерзати – дерзливий, захопити – захопливий, блимати – блимкий, засліпити – засліпущий. Їх С. Караванський пропонує замість дієприкметникових форм на – уч (ючий), – ач (ячий). Лексика аналізованого словника охоплює всі сфери людської діяльності, надаючи користувачеві широкий вибір можливих синонімічних і варіантних форм. Крім широко запроваджених у практику, словник фіксує рідковживані або безпідставно забуті лексичні одиниці української мови. «Практичний словник синонімів української мови» – це лексикографічний довідник для підшуковування синонімів, а саме слів з однаковим чи приблизно однаковим значенням. Лексика словника охоплює всі сфери людської діяльності, надаючи користувачам широкий вибір можливих синонімів та варіантних форм. Крім твердо запроваджених у практику лексичних одиниць, словник фіксує також рідковживані та безпідставно занедбані терміни й вирази української мови. Подекуди цитовано й оказіоналізми, новотвори та слова-пропозиції. Словник послуговується правописом 1928 р., але наводяться і форми усталені колоніальним правописом. Наприклад: газета – часопис, щоденник, (молодеча) молодіжка; (щотижнева) тижневик, (щомісячна) місячник, (щоквартальна) кварталь-; (урядова) офіціоз, орган, публікація, видання; лицарський – шляхетний, благородний, геройський; стопорити – затримувати, зупиняти.

  У 2006 році С. Караванський видав (а точніше, перевидав) «Російсько-український словник складної лексики», який містить 40 000 відповідників російських слів, граматичних форм та ідіом. Важливим є те, що в ньому послідовно перекладаються російські дієприкметники на зразок: воображающий, посвящающий, приобщающий, опоясывающий, смеющийся, развивающийся, стремящийся, які системно не перекладаються в наявних нормативних словниках. Це видання містить відсутні в масових словниках відповідники російських дієслів та інших граматичних форм, а також фразеологічних зворотів, прислів’їв, крилатих виразів, цитат із літературних творів.

  Словник укладено за гніздовим принципом (спільнокореневі слова об’єднуються в словотвірні гнізда, а в середині гнізд вони подаються в абетковому порядку). Використана галузева термінологія, нові сленгові слова, політологічна та конфесійна лексика, історизми, архаїзми, інші специфічні групи слів. Реєстр словника здатний забезпечити запити найрізноманітнішого користувача. Захоплює багатство наведеної синонімії українських відповідників. Тут, окрім загальновживаних слів, подаються діалектизми і слова та словоформи, які раніше використовувалися в західноукраїнському варіанті літературної мови. Приваблює наведення надзвичайно багатого ілюстративного матеріалу. Словник має нормативний характер, оскільки його адресовано для найширшого користувача. Його мета – бути ефективним довідником при перекладі російських текстів різних жанрів українською мовою. Словник охоплює широке коло загальновживаної лексики, відповідає сучасним правописним нормам (правопис 1993 року), відбиває зміни в лексичному складі двох мов, зумовлені суспільно-політичними, економічними та культурними перетвореннями останніх десятиріч. У цьому словнику С. Караванський багато уваги приділяє складним випадкам перекладу, зокрема пошукові українських відповідників до російських дієприкметників та дієприкметникових зворотів. Як відомо, поширені в російській мові активні дієприкметники теперішнього часу не властиві українській мові, а тому їх перекладають розгорнутими  зворотами, наприклад: все, играющие в карты – усі, що грають в карти; усі, які грають у карти. С. Караванський також пропонує різноманітні шляхи віднайдення органічних для української мови відповідників до російських дієприкметникових форм, наприклад, переклад за допомогою іменників: несущее крыло – крило-носій; собирающая линза – лінза-збирач; прикметників: содержащий уран – багатий на уран; ограничивающий – обмежувальний; водоплавающий – водоплавний, а також шляхом використання форми родового відмінка іменника у сполученні з іншим іменником: питающая среда – середовище живлення; разграничивающая линия – лінія розмежування. Вражає багатство синонімічних рядів, що подаються в словнику, пор.: изумляться – самому собі (своїм очам) не вірити, не могти вийти з дива; изумляющийся – що дивується, здивований, зачудований, вражений, негодний вийти з дива; изумиться – сплеснути (вдарити об поли) руками; издеваться – мучити, катувати, мордувати, пити кров чиюсь, здіймати на глум, кпити; издевающийся – що п’є кров, охочий (звиклий знущатися, готовий), радий познущатися, кровопій, мучитель, катюга, нелюд, недолюдок, звір, глузій, глузівник, коверзун, збитошник, варивода; игнорировать – легковажити, нехтувати, не звертати уваги на; ссориться – заїдатися, конфліктувати, іти на конфлікт, колотитися про що; расселяющий – що розселяє, розселювач, згодний розселити, для розселення, зайнятий розселенням; соперничающий – що конкурує, поглинутий, захоплений суперництвом, суперник, конкурент, змагун, суперницький; обездушенный – безнебний; потворщик – потакайло, потакач, потурач, потуральник, підспівувач; стремянка – ступанка; страхование – забезпека, забезпечення; сутяга – позивака; терминология – назвознавство; торопливый – скороспішний, похапцевий; сторчком – навсторч.

Перекладач-словникар – явище не дивне в Україні колоніальних часів. Відомо, що Микола Лукаш усе життя «полював за словами», визбирував перлини до фразеологічного, синонімічного словників, мріяв про створення словника українських прізвищ та словника евфемізмів. С. Караванському, на відміну від М. Лукаша, пощастило видати друком усі свої лексикографічні праці: як у діаспорі, так і в незалежній Україні радо вітали появу «Російсько-українського словника складної лексики» [6], «Практичного словника синонімів української мови», який «доручає інтелектуальну зброю тим, хто її потребує» [3, 7], «Словника рим української мови», в якому вміщено 60 000 римованих пар, складених самим автором [5]. Словники, створені С. Караванським, є помітним інтелектуальним явищем в українській лексикографії XX століття і потребують свого подальшого вивчення.

Список використаних джерел

1. Караванський Святослав. Російсько-український словник складної лексики. – К.: Видавничий центр «Академія», 1992. – 712 с.

2. Караванський Святослав. Словник синонімів української мови. – К.: Вид-во «Орій» при УКСП «Кобза», 1993. – 472 с.

3. Караванський Святослав. Практичний словник синонімів української мови: Близько 17 000 синонімічних рядів. 2-ге вид., опрацьоване й доповнене / С. Караванський. – Київ. «Українська книга», 2000. – 480 с.

4. Караванський Святослав. Пошук українського слова, або боротьба за національне «я». – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – 240 с.

5. Караванський Святослав. Словник рим української мови. – Львів: БаК, 2004. – 1047 с.

6. Караванський Святослав. Російсько-український словник складної лексики. 2-ге вид., доповн. і випр. Львів: БаК, 2006. – XIV+ 562 с.

7. Караванський Святослав. Практичний словник синонімів української мови: Близько 20 000 синонімічних рядів. 3-тє вид., опрацьоване й доповнене / С. Караванський. – Львів: БаК, 2008. – 512 с.

8. Караванський Святослав. Секрети української мови / С. Караванський. – Львів: БаК, 2009. – 344 с.

9. Караванський Святослав. Секрети української мови / С. Караванський. – Львів: БаК, 2012. – 536 с.

10. Караванський Святослав. Ідіотизми сталінської ярижки у державній мові України / С. Караванський. – Львів: БаК, 2016. – 224 с.

11. Словник синонімів української мови: В 2 т. / А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, С. І. Головащук та ін. – К.: Наукова думка, 2006. – (Словники України).