Пивовар Лілія

м.Умань

НЕОЛОГІЗМИ ПЕРІОДУ КОРОНАВІРУСНОЇ ПАНДЕМІЇ В СИСТЕМІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Найбільш інтенсивне поповнення словникового складу відбувається в періоди кардинальних змін в житті соціуму. Переломним можна назвати і час пандемії коронавірусної інфекції COVID-19, що стала загальносвітовим явищем. Пандемія, введення обмежувальних заходів спричинили перетворення суспільного життя в усіх його проявах і дали неймовірний імпульс мовної продуктивності.

Сьогодні мовознавці активно досліджують лексику, пов’язану з пандемією коронавірусу. Т. Весна і Т. Телецька започаткували вивчення лексичних інновацій, які активно використовують мовці у повсякденному мовленні у період коронавірусної пандемії [3]. O. Бабелюк і Л. Дідух досліджували способи творення неологізмів на позначення явищ COVID-19 в англомовному епідеміологічному дискурсі [1]. О. Бондаренко схарактеризувала морфологічні неологізми англійської мови, які виникли для позначення явищ економічного та соціального життя в період пандемії COVID-2019 [2]. О.Деркачова свою наукову розвідку присвятила функціонуванню Covid-неологізмів в українській мові [4]. Л. Хода зосередила увагу на аналізі рекламної лексики (на матеріалі українських та словацьких текстів), поширення якої пов’язане з темою COVID-19 [6]. С. Харченко досліджувала новотвори на позначення явищ Сovid-19 у медійному просторі України [5].

З моменту поширення епідемії COVID-19 мова активно реагує на перетворення дійсності, що проявляється у створенні великої кількості лексем за рахунок дериваційних ресурсів української мови. Значний вплив на появу різних типів неологізмів справило посилення ролі Інтернету як середовища спілкування між людьми. Однак велика кількість таких лексичних інновацій не стільки відповідає об’єктивним номінативним потребам, скільки має на меті творчу самореалізацію носіїв мови.

Розглянемо найбільш яскраві приклади ковідної лексики. Першою групою неологізмів є лексеми, які стосуються безпосередньо коронавірусу. Це різноманітні терміни на позначення хвороби (ковідка, макароновірус, короназараза, коронапошесть), найменування заходів, спрямованих на подолання наслідків пандемії (локдець, карантікули, коронакарантин, коронтин, дистанційка). Форма протесту проти занадто жорстких карантинних обмежень отримала назву коронамайдан. У цьому тематичному блоці особлива актуальність властива лексиці, що спрямована на осмислення пандемії: коронашторм, коронастихія, коронагедон, корона-пауза, коронакатастрофа, коронареальність, короначас тощо.

Коронавірусна інфекція сприймається як ворог, з яким людство перебуває у стані війни. До лексики мілітарної тематики можна зарахувати такі неологізми:  коронавійна, коронафронт, коронаборотьба, короназагроза тощо.

Введення заходів, спрямованих на боротьбу з хворобою (закриття кордонів, обмеження перевезень, транспортного сполучення, припинення торгівлі) вплинуло на економіку. Це знаходить відображення в нових лексемах: коронафонд, коронагроші, короназбитки, короназнижки, коронамаркетинг, коронаоблігації, коронашопінг, коронакриза, коронаудар тощо. Виникла нова лексема на позначення економічних процесів під час пандемії COVID-19 –ковідономіка.

Особливу групу становлять неологізми, які мають політичний підтекст. Для них характерна специфічна іронія, спрямована на критику дій влади: коронадиктатура, коронатерор, коронашоу, ковідіанти (посадові особи, які влаштовують шоу задля медійного розголосу).

Інша група неологізмів позначає реакцію людей на появу пандемії. Це номінації фобій, до них належать такі неолексеми: ковідоманія, коронапаніка, коронапсихоз, коронафобія. Частотними є лексеми, що відображають психологічні наслідки, пов’язані з поширенням паніки: гречкохайп (нездоровий ажіотаж навколо закупівлі круп, макаронів і солі), скажаніти (потерпати від вимушеної соціальної ізоляції внаслідок коронавірусу), маскошок (істерія, спричинена неможливістю купити медичну маску в аптеках, спроби в паніці її роздобути), коронойя (зміна у психічному стані людей через коронавірус), ковідозалежність, коронадепресія тощо.

Наступною категорією ковідних неологізмів є номінації людей. До них можна зарахувати такі неолексеми: ковідіот (той, хто применшує небезпеку коронавірусу, не дотримується маскового режиму й соціальної дистанції), корона-дисидент (той, хто заперечує існування коронавірусу або не вірить у те, що захворювання може бути небезпечним), ковігіст (прихильник теорії змови, який стверджує, що коронавірусу не існує), коронапофігіст, коронаскептик, коронаатеїст тощо. Зазначені інновації передають негативне ставлення суспільства до тих, хто порушує заходи безпеки під час пандемії. Подібний характер мають наступні неологізми: голоморді (люди, які категорично відмовляються носити маски), антивакцинатор (людина, яка виступає проти обов’язкової вакцинації), шашличники (порушники самоізоляції, які влаштовують пікніки). Гнівна реакція людей, спрямована на порушника карантину і самоізоляції, отримала назву «карантин-шеймінг». Цей пласт неологізмів відображає установки на дотримання правил ізоляції під час пандемії. Іронічна номінація є формою вираження соціальної свідомості, слугує цілям громадської безпеки.

Інший тип поведінки під час пандемії відображають такі неологізми: коронавіруючі, коронаоптиміст.  Солідарність з тими, хто дотримується правил ізоляції, отримала назву ковідарність.

Іронічну конотацію мають наступні неологізми: зумбі (люди, які проводять багато часу в Zoom), карантьє (людина, яка здає в оренду домашніх тварин для прогулянок під час карантину), ковіденя, ковідиш.

До окремої категорії можна зарахувати предмети і заняття, пов’язані з пандемією коронавірусу: ковіняшка (мем, графічна пародія), ковідка  (колядка під час пандемії), карантинка (любовне послання, які відправляють один одному розлучені закохані), ковідео (відео, записане під час самоізоляції), расхламінго (активне генеральне прибирання у час вимушеного перебування вдома під час карантину), думскролінг (довготривале читання негативних новин), зумбомбінг (підключення до особистих розмов незнайомців; пранк під час відеоконференціїї).

Незначною за кількістю є категорія лексики, що наочно відображає реалії життя людей під час пандемії. Так, зайва вага, яку набрала людина під час карантину, отримала назву коронажир / коронаспек, а висипання, спричинені  тривалим носінням маски, – маскне.

У цілому, лексику пандемії можна виокремити на ряд категорій залежно від їх специфіки:

- неолексеми на позначення коронавірусу та заходів, спрямованих на подолання наслідків пандемії;

- неолексеми на позначення людей і видів соціально неприйнятної поведінки;

- неолексеми на позначення понять економiчної сфери;

- повсякденна лексика, що відображає пов’язані з пандемією реалії;

- лексика з політичним підтекстом.

Багато неолексем має гумористичний й іронічний відтінки. Загальносвітовий характер проблеми, залученість всіх членів суспільства в нові умови життя, колективний і персональний стрес призводять до використання мови як засобу зняття емоційної напруги. Звернення до гумору та іронії є захисною реакцією на загрозу пандемії.

Список використаних джерел

1. Бабелюк O. A., Дідух Л. I. Способи творення неологізмів на позначення явищ COVID-19 в англомовному епідеміологічному дискурсі. Львівський філологічний часопис. 2020. № 7. С. 5–12.
2. Бондаренко О. М. Аналіз морфологічних неологізмів англійської мови, створених у зв’язку з пандемією COVID-19. Нова філологія : зб. наук. праць. Запоріжжя, 2020. № 80. Т І. С. 79–83.
3. Весна Т. В., Телецька Т. В. Лексичні інновації періоду коронавірусної пандемії. Записки з романо-германської філології. 2020. Вип. 1 (44).
   С. 82–89.
4. Деркачова О. COVID-неологізми в системі української мови. Міждисциплінарні наукові дослідження: особливості та тенденції : матеріали міжнар. наук. конф., 4 груд.  2020 р. Чернігів : МЦНД, 2020. Т. 4, С. 73–74.
5. Харченко С. В. Новотвори періоду корона вірусної пандемії в недійному просторі України. Міжнародний філологічний часопис. 2020. Вип. 4.
   С. 104–110.
6. Хода Л. Д. Мова реклами в часи пандемії коронавірусу Covid-19 (на матеріалі українських та словацьких текстів). Південний архів (філологічні науки) : зб. наук. праць. Херсон : ХДУ, 2020. Випуск LXXXІІ. С. 130–135.