Четвер, 02.05.2024, 01:43
Вітаю Вас Гість | RSS

Прикладна лінгвістика

Меню сайту
Форма входу

Категорії розділу

Каталог статей конференції

Головна » Статті » Статті 2017

Савчук Наталія Михайлівна ОКАЗІОНАЛІЗМИ-СКЛАДНИКИ МОТИВАЦІЙНИХ ЗЧЕПЛЕНЬ ЯК ЗАСІБ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СТИЛЮ АВТОРА АНАЛІТИЧНОЇ СТАТТІ

Савчук Наталія Михайлівна

Вінницький державний педагогічний

 університет імені Михайла Коцюбинського

Науковий керівник:

канд. філол. наук, доцент Каленич В.М.

 

ОКАЗІОНАЛІЗМИ-СКЛАДНИКИ МОТИВАЦІЙНИХ ЗЧЕПЛЕНЬ ЯК ЗАСІБ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СТИЛЮ АВТОРА АНАЛІТИЧНОЇ СТАТТІ

 

Визначаючи величезну роль журналістики в житті суспільства, країни, слід наголосити на її впливі, в першу чергу, на формування громадської думки. Тому будь-який журналіст при написанні свого матеріалу має оперувати правдивими фактами, ураховувати різні точки зору та висловлювати власне ставлення до тієї чи тієї проблеми. Безперечно, що успішний журналіст завжди має індивідуальний авторський стиль викладу матеріалу, а його журналістська майстерність передбачає ефективне володіння виражальною палітрою мови, використання різноманітних засобів впливу на читача.

У медіатекстах мотиваційно зв’язані слова, тобто слова, які перебувають у словотвірних відношення похідності і функціонують у межах речення (суміжних речень), можуть бути репрезентантами індивідуального стилю автора, виконуючи інформативно-текстотвірні (апелятивну, заголовкову, інтенсифікаційну, класифікаційну, системотвірну, метамовну та ін.) та експресивні (антитеза, метафора, епітет, каламбур та ін) функції. Емоційно-оцінний компонент може бути присутній при виконанні обох типів функцій.

Журналістикознавчі дослідження мовної своєрідності медіатекстів представлено працями Т. Глушкової, І. Голуб, В. Іванова, А. Капелюшного, А. Мамалиги, О. Пономарева, Н. Прокопенко, В. Різуна, К. Серажим, О. Сербенської, Г. Солганика, В. Шкляра, Н. Шумарової та ін.; лінгвістичному, прагматичному та риторичному  аспектам вивчення мотиваційних відношень у лексиці, стилю та ідіостилю різних у жанрово-стильовому аспекті текстів, зокрема медіатекстів, присвячено праці А. Аділової, О. Блінової, М. Гінатуліна, І. Голуб, М. Голєва, М. Голянич, Ж. Колоїз, О. Линтвар, Л. Мацько, О. Селіванової, О. Снітко, З.Тураєвої, І. Улуханова, В. Чабаненка, Л. Шевченко та ін.

За результатами нашого дослідження, оказіоналізми є поширеним засобом репрезентації індивідуального стилю автора в аналітичних статтях. Джерелом фактичного матеріалу послужили аналітичні статті, опубліковані в інтернет-виданні «Zn.ua» («Дзеркало тижня. Україна») (далі – ДТ) у період з 2018 по 2020 рік.

Актулізованим мотиваційно зв’язаним словам, складниками яких можуть бути оказіональні лексичні утворення, варто приділити особливу увагу саме через їх потужний стилетвірно-експресивний потенціал.

На думку Ж. Колоїз, для того, щоб та чи та мовна потенція об’єктивувалася, потрібний відповідний дериваційний процес (не апробовані раніше модифікації з уже адаптованим у “мовному просторі”), що обов’язково спричиняє актуалізацію конкретних, як правило, випадкових матеріальних форм вираження [2, с. 85].

Д. Ашурова визначає чинники, які ідентифікують оказіоналізми: а) порушення законів лінгвістичної валентності; б) унікальність вживання, функціональна одноразовість; в) ідіоматичність семантики, контектстуальна залежність внутрішньої форми; г) новизна форми і змісту; ґ) експресивність [1, с. 31]. Дослідниця наголошує на тому, що основним ідентифікатором є ненормативність як наслідок  порушення закономірностей лінгвістичної валентності, яке може мати місце як по лінії формально-структурних, словотвірних, граматичних, так і семантичних зв’язків оказіоналізму [Там само, с. 31].

Беручи до уваги згадані дослідження, оказіональними утвореннями вважаємо позасистемні мовленнєві явища, які характеризуються сукупністю таких ознак, як індивідуальна належність,  функціональна одноразовість, відносна ненормативність, експресивність, нульовий ступінь відтворюваності. Наприклад, слово вокулуарений має всі ці ознаки. Утворене воно, очевидно, за аналогією зі словом воцерковлений, принаймні за одним і тим самим словотвірним типом. Див. контекст: Отож для Зеленського Богдан не "смотрящий", а перекладач із кулуарної на неофітську. Оскільки в Адміністрації Зеленський оточив себе домашніми капцями з тумбочки минулого життя, Андрій Богдан виявився єдиним вокулуареним персонажем, обізнаним із правилами навігації в держбюрократії та рифами реальних інтересів основних політичних гравців. (ДТ, Мостова, 31.05.19). Звертаємо увагу також на те, що мотиваційне зчеплення кулуарний – вокулуарений вносить відтінок іронії і навіть сарказму, що сприяє вищій ефективності в досягненні комунікативної мети висловлювання, що властиво ідіостилю Юлії Мостової.

Наведемо ще один приклад зі статті Юлії Мостової: DT.UA - продовжувач "Дзеркала тижня" - відкритий для ідей. У фокусі нашої уваги - діячі, сметанозбивачі, люди з широкою рамкою завдань, стратеги й візіонери. (ДТ, Мостова, 27.12.19). Оказіоналізм сметанозбивачі у значенні вершки суспільства, еліта у складі структурного мотиваційного зчеплення продовжувач – діяч – сметанозбивач є дієвим засобом реалізації інтенції автора, причому метафоричний емоційний відтінок полегшує контакт на рівні автор – читач, увиразнює його.

Безперечно, що важливим аспектом динамічності структури лексики аналітичних статей є її оновлення з використанням словотвірних потенцій мови, що знаходить своє вираження в продуктивних типах авторських неологізмів, оказіоналізмів. Наприклад, також у Юлії Мостової навіть в межах однієї статті зустрічаємо оказіоналізми-складні слова як компоненти мотиваційних зчеплень: Щастя буває таким різношвидкісним, різнопричинним, різнобарвним. (ДТ, Мостова, 14.09.19). Авторські оказіоналізми різнопричинний і різношвидкісний побудовані за одним словотвірним типом з узуальною лексемою різнобарвний. Такий нестандартний вияв контактних структурних мотиваційних відношень оживляє текст, підсилює авторську індивідуально-стильову образність.

А от у реченні:  Крім того, біженці, демографічні проблеми, відчуття загрози розмивання національної культури, усвідомлення неминучості заміни робочих місць у синьокомірцевій сфері робототехнікою, а в білокомірцевій - розвитком штучного інтелекту. (ДТ, Мостова, 14.09.19). – спостерігаємо  творення оказіональних складних прикметників синьокомірцевий та білокомірцевий, у семантиці яких за відсутності емоційно-оцінних компонентів все-таки помітний стилістичний нюанс тяжіння до просторічності, своєрідна експресія мовленнєвої ситуації за парадигмою високий-нейтральний-просторічний(розмовний), що впливає на досягнення комунікативної мети. 

Оказіоналізми – складники мотиваційних зчеплень мають певну специфіку використання в сучасних медіатекстах, зумовлену як диференційними рисами публіцистичного стилю, так і диференційними рисами жанру аналітичної статті (справедливо зазначити,  що принципової структурно-семантичної специфіки оказіональний словотвір не має в жодному стилі, специфічними і оригінальними є самі оказіональні лексеми та їх стилістичне використання). Напр.: Днів через десять мені стало здаватися, що в завіконному світі немає нічого, крім цієї сірості, яка розчавлює сонячність. (ДТ, Рахманін, 1.02.19). Оказіоналізм сонячність уживається автором як метафоризований антонім до узуального слова сірість, що посилює риторику, точніше патетику конкретної фрази, висловлювання, а також тексту загалом. Також стилістично виправданим і доречним є використання Юлією Мостовою мотиваційно зв’язаних слів  коронавірус і корона: Адже поки що коронавірус - це про владу: на голові - корона, а країною керує колонія найпростіших із високоймовірним летальним результатом для організму, у якому вона розмістилася. (ДТ, Мостова, 15.02.20). Вона мотивує актуальну нині лексему коронавірус словом корона у значенні головний убір можновладців. Яскравий сарказм і іронія характеризують таке слововживання.

Також стилістично виправданим і доречним є використання Юлією Мостовою семантичного оказіоналізму коронавірус у складі мотиваційного зчеплення коронавірус –  корона: Адже поки що коронавірус - це про владу: на голові - корона, а країною керує колонія найпростіших із високоймовірним летальним результатом для організму, у якому вона розмістилася. (ДТ, Мостова, 15.02.20). Вона мотивує актуальну нині лексему коронавірус (медичний термін) словом корона у значенні головний убір можновладців. Яскравий сарказм і іронія характеризують таке слововживання, За Юлією Мостовою, коронавірус – це непрофесійний уряд. Безсумнівно, така влучна метафоризація-оказіоналізація “злободенного” терміна, є потужним експресивним засобом ідіостилістики журналістів, загалом, і Юлії Мостової, зокрема.

Отже, оказіоналізми як складники мотиваційно зв’язаних зчеплень поширені в аналітичних текстах сучасної української періодики. Вони виконують експресивно-стилетвірну функцію, інформативний аспект висловлювань інтенсифікується завдяки накладанню емоційно-оцінних конотацій.

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

  1. Ашурова Д.У. Производное слово в свете коммуникационной теории языка. – Ташкент, 1991 – 99 с.
  2. Колоїз Ж.В. Українська оказіональна деривація. – Київ: Акцент, 2007. – 311с.

 

Категорія: Статті 2017 | Додав: redfild1997 (17.11.2020)
Переглядів: 255 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0