ПСИХОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ВПЛИВУ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ НА АУДИТОРІЮ

Сьогодні Україна зазнає впливу глобалізаційних процесів, відбувається перехід нашої держави  до нових форм та методів побудови демократичного суспільства, розвитку сучасної системи державного управління та бажання зайняти провідне місце у світовому співтоваристві, у зв’язку з цим виникла необхідність більш детально вивчення  результативних засобів психологічного впливу на суспільство з метою проведення аналізу та передбачення майбутніх викликів та загроз. Тому, в наш час, найбільш вагоме значення відіграють психологічні методи впливу засобів масової комунікації на аудиторію з метою насадження відповідних морально-духовних та ідейних цінностей.

При цьому, саме аудиторія виступає активним учасником загального діалогу та є однією з різновидностей маси, як суб’єкта суспільної свідомості.

Перш ніж розглянути психологічні методи впливу засобів масової комунікації, вважаємо за необхідне охарактеризувати дане поняття, яке характеризується як канали та засоби передачі повідомлень інформаційного характеру на великі території та маси за допомогою телебачення, радіо та інтернету, а також за рахунок періодичних друкованих видань, реклами, різних постановок.

Аналізуючи психологічні особливості засобів масової комунікації, необхідно акцентувати увагу на їхні функції. Так, вітчизняні вчені [1; 2], запропоновували основні психологічні функції засобів масової комунікації, серед яких: комунікативна – спрямована на налагодження контакту; регулююча – для якої характерний значний діапазон впливу на масову аудиторію, починаючи з налагодження контактів, і в кінці реалізація контролю над соціумом;  інформаційна, яка полягає в наданні аудиторії  актуальної інформації про різні сфери діяльності, що дає можливість розширити їм свої пізнавальні можливості, підвищити свій творчий потенціал; ідеологічна – активно здійснює вплив на психічний стан особистості;  культурно-просвітницька, яка реалізується за допомогою засобів масової інформації з метою передачі досвіду та важливого повідомлення  від одного покоління до іншого; утилітарна, яка ґрунтується на тому, що будь-якій особистості  бажано орієнтуватися на погляди більшості, та акцентувати увагу на позиції лідерів чи авторитарних осіб; і останньою функцією є розважальна, в основі якої  знаходиться потреба людини у відпочинку, який у більшості випадків реалізується через інтернет та програми, які показують на телебаченні. Але важливо зазначити, що всі ці функції не розкривають всю повноту психологічного впливу засобів масової комунікації, але є важливими для здійснення впливу на свідомість аудиторії.  

З метою кращого усвідомлення та розуміння глибинних механізмів дії засобів масової комунікації, вважаємо за необхідне, підкреслити, вагому роль механізмів психологічного впливу на погляди, почуття та поведінку аудиторії  за рахунок психологічних методів.

У зв’язку з цим, важливе значення на свідомість аудиторії відіграють  функції агента впливу (активне переконання аудиторії у висунутій ідеї, за допомогою занурення в проблему, наприклад, деякі вітчизняні  засоби масової комунікації використовують художні фільми, що прославляють військову структуру України та її міць), контрвпливу (виключення із свідомості аудиторії вже закладеного інформаційного повідомлення та надання нового, наприклад, це відбувається за допомогою інтернет-ресурсів, друкованих видань та інших телевізійних програм, які використовують контраргументи з метою спростування попередньої інформації  та застосування нової)  та пасивного (породження засобами масової інформації думки авторитетних осіб чи лідерів, де аудиторія має можливість, вислухати різні думки та вирішує, яку сторону приймає), активного (оцінювання фактів і подій за рахунок суб’єктивних вражень  аудиторії, і реалізується на основі  утримання важливої теми у площині активного суспільного обговорення); нейтрального (аудиторії надається інформація, яка була сформована на основі чітко структурованих доказових матеріалів з умовою, що особистість буде самостійно приймати рішення) агентів рефлексії [2, с. 112].

Відповідно до нашого дослідження, необхідно зазначити, що психологічний вплив реалізується у більшості випадків, за рахунок мови та невербальних засобів однією чи більшої кількістю індивідів на психіку інших осіб, з метою досягти поставленої мети, насамперед, для зміни ідеологічних і психологічних структур свідомості та підсвідомості аудиторії, зміни емоційного фону, стимулювання бажаної моделі поведінки з використанням різних способів прихованого психологічного тиску.

На основі проведеного аналізу наукових джерел було визначено наступні способи психологічного впливу, а саме: індивідуально-специфічний (нав’язування аудиторії ще не відомої для неї моделі поведінки, в якій  проявляються її психологічні особливості); функціонально-рольовий (проявляється в нав’язуванні іншим людям соціальних цінностей, відповідних дій у певних ситуаціях, що задаються тією ціллю, яку він переслідує, і визначених тією роллю, яку він виконує); направлений ( спрямований на певну аудиторію чи визначені індивідуально-психологічні властивості індивіда) і ненаправлений (неспрямований на певний об’єкт); прямий (вплив самого суб’єкта психологічного впливу) і непрямий (орієнтований на об’єкт впливу) [4].

На основі проведеного аналізу можемо констатувати, що зміст психологічного впливу складає система методів, видів і способів. Тому засоби масової комунікації застосовують такі способи та прийоми психологічного впливу на аудиторію, а саме: дезінформація; маніпулювання; поширення чуток і міфів.

Крім того, психологічний вплив може здійснюватися різними методами, а саме: переконанням, навіюванням, інформуванням, заохоченням, психологічний шок, констатація факту, методом прикладу.

Так метод переконання є один із основних  методів психологічного впливу на аудиторію, ключовим завданням якого є переконати громадян  у тих чи інших проголошених різними засобами пропаганди цінностях, нормах та моделях поведінки [3, с. 56]. Головною умовою успішного використання методу переконання є авторитет суб’єкта впливу. Основними способами впливу даного методу є наведення аргументів, заперечення, повідомлення нової інформації, інформування про можливі негативні наслідки поведінки тощо.

Наступним є метод навіювання, який розглядається як сукупність способів інформаційної дії на психіку індивіда, для  зниження критичності мислення і сприйняття установок, вимог на підсвідомому рівні. Навіювання реалізується за допомогою вербальних та емоційних засобів.

А за допомогою методу заохочення реалізується прямий та опосередкований вплив на свідомість цільової аудиторії для стимулювання до конкретних дій.

Інформування у даному контексті являє собою зміст процесу відображення, тобто будь-яких повідомлень, які розглядаються в аспекті передачі їх у часі та просторі, що можна трактувати за рахунок  природної мови в процесі комунікації.

Метод прикладу передбачає вплив на свідомість аудиторії за допомогою використання публікацій та передач, які відображають важливість, складність, суперечливість певних подій, висвітлення діяльності політичних діячів.

Психологічний шок – різні новини, які мають негативний зміст, переповнюють телеефір  і викликають у особистості на  психологічному рівні шок, знищують всі рівні психологічного захисту і  дозволяють ввести у свідомість громадян схеми інспірованого характеру.

Крім того, під час застосування психологічного впливу засобів масової комунікації прийнято дотримуватися наступних принципів, а саме:  чіткої послідовності; принцип взаємного обміну; авторитету, дефіциту [1, с. 232] Розглянувши дані принципи психологічного впливу, необхідно зазначити, що їх використовують для отримання позитивних результатів.  

Отже, на основі проведеного аналізу, можемо зробити висновки, що засоби масової комунікації  створюють для аудиторії особливу реальність, орієнтуючись в процесі цього на різні психологічні процеси. А змістовна наповненість і форма засобів масової комунікації повністю спрямована на маніпуляцію психологічною свідомістю.

Список використаної літератури

1. Бальцій Н. Маніпулятивні технології у системі формування громадської думки українського суспільства. Актуальні проблеми міжнародних відносин : зб. наук. праць Інституту міжнар. відносин КНУ ім. Т. Шевченка, 2010. Вип. 88 (Ч. І). С. 230–235.

2. Іванов В. Ф.Соціологія масової комунікації: Навч. посіб.  Київ: Київ. ун-т, 2000.

3. Коваль А. Ш. Психологічні аспекти впливу засобів масової комунікації на свідомість громадян: безпека та збиток. Наука і освіта : наук.-практ. журнал. Серія: психологія. Одеса, 2015. №11–12. С. 56–60.

4. Лігачова Н. Л. Телебачення спецоперацій: маніпулятивні технології в  інформаційно-аналітичних програмах українського телебачення: моніторинг, методи визначення та  засоби протидії. Рекомендації щодо  принципів відкритої редакційної політики телеканалів. Київ: Телекритика; Інтерньюз-Україна, 2003. 266 c.