Середа, 01.05.2024, 21:30
Вітаю Вас Гість | RSS

Прикладна лінгвістика

Меню сайту
Форма входу

Категорії розділу

Каталог статей конференції

Головна » Статті » Статті 2017

Шуляк Світлана МАГІЧНА ФУНКЦІЯ МОВИ В МІФОЛОГІЧНОМУ СВІТОБАЧЕННІ

МАГІЧНА ФУНКЦІЯ МОВИ В МІФОЛОГІЧНОМУ СВІТОБАЧЕННІ

 

Мова українських народних замовлянь утілює один із сегментів мовної картини світу українців, яку досліджують Л.П. Гнатюк, І.О. Голубовська, С.С. Єрмоленко, Ю.Л. Мосенкіс, В.П. Мусієнко, О.І. Ніка, Т.В. Радзієвська, Н.В. Слухай, О.С. Снитко, О.І. Чередниченко, Л.І. Шевченко, Г.М. Яворська та ін.

Українські замовляння виокремлені серед інших фольклорних жанрів специфікою текстової організації, поетикою, магічною функцією та прагматикою, відображають сакральний досвід та світогляд народу.

Замовляння як жанр фольклорних текстів виступає однією з найяскравіших репрезентацій магічної функції мови.  

Поетична структура замовлянь, співвідношення в них язичницьких і християнських елементів, незмінна магічна формула підкреслюють їх давню дохристиянську основу [1, с. 21].

«З найвіддаленіших часів слово як вираження духовних прагнень людини різко відокремилося від буденної розмови епічним тоном і віршованим розміром. Священне значення мови, зверненої до божества, вимагало урочистості, гармонії…» [2, с. 485].

На уявленні про магічне слово базується «замовляння, заговір, примовка, примова – молитвослов магічного характеру, основою якого є віра в чудодійну силу слова як засобу впливу на вищі духовні сили» [2, с. 184]. Близькими до замовлянь є «заклинання, заклички – короткі віршовані примовляння-заклинання, адресовані явищам природи, порам року, персоніфікованим святам (Коляди), природним тваринам, птахам і т. ін.» [2, с. 182].

Згідно з традиційним визначенням відмінностей між магією і релігією, магічний етап розвитку мислення передбачає уявлення людини про можливість її впливу на всю природу, не виключаючи й божественних істот, тоді як наступний релігійний етап передбачає залежність людини від божественних сил, підпорядкованість їм. Замовляння явно відображають магічний етап розвитку мислення, хоча, природно, релігія не виключає магії як свого компоненту й засобу: магічне мислення не зникає з виникненням мислення релігійного, а залишається в ньому у вигляді однієї зі складових частин світоглядної ідеології.  

Найсучасніше узагальнення ідей і публікацій з проблематики етнолінгвістичної інтерпретації міфології в проекції на архаїчні магічні тексти – епос, замовляння та загадки – запропонувала А.С. Слухай. Дослідниця розглядає мовну картину світу етносу як об’єктивовану мовними засобами сітку понять і відношень, за допомогою яких у колективній свідомості етносу осмислюються феномени фізичної, психічної та трансцендентної реальностей. У мові найдавніших текстів зафіксовані основні лінгвокультурні параметри мовної картини світу етносу, зокрема міф як історично перша форма діалогу людини з Космосом і система знання про закони його функціонування. У художньому тексті сакральне значення реалізоване переважно у формі образу-символу, який апелює до основ світосприйняття етносу й уможливлює перехід від міфологічної картини світу, від секулярної до міфопоетичної мови навіть у контекстах, які не стосуються сакральної історії соціуму безпосередньо [3, с. 4].

Прагматичною метою текстів замовлянь є збереження та відновлення символічної та реальної структури Всесвіту (терапевтична настанова) [3, с. 53]. Тексти замовлянь – синтез міфу (сакральної історії соціуму, що в давніх суспільствах виконувала роль світоглядного орієнтиру й засобу встановлення сингармонії зі Всесвітом) і ритуалу. Замовляння належать до текстів магічного фольклору [3, с. 55].

Таким чином, дослідження магічної функції мови замовлянь може бути здійснене на основі вчень про лінгвістичну сугестологію і специфіку сакральних текстів. Замовляння виступають чи не найтиповішими репрезентантами текстів, де реалізовано магічну і близьку до неї сугестивно-впливову функції мови. Архаїка мови замовлянь віддзеркалює винятково стародавній, властивий магіко-міфологічному мисленню синкретизм бажаного і дійсного, промовленого і зробленого, природного і належного людині, індивідуального і всесвітнього.  

 

Список використаних джерел

             1. Вербальна магія українців. К. : Бібліотека українця, 1998. 98 с.

             2. Войтович В. Українська міфологія. К. : Либідь, 2005. 664 с.

             3.Слухай А.С. Етнічний міф в образних парадигмах давньоанглійських епіко-міфологічних текстів. К.: ТОВ «Аграр Медіа Груп», 2012. 254 с.  

 

Категорія: Статті 2017 | Додав: redfild1997 (22.12.2022)
Переглядів: 71 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0